Шлях України до незалежності, до створення суверенної держави був довгим та кривавим. Багато українців пожертвували своїм життям заради цієї прекрасної мети – об'єднати всі етнічні українські землі й створити умови для розвитку багатоетнічного українського народу, його мови, культури, традицій. Лише наприкінці ХХ століття мрія Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Тараса Шевченка, Івана Франка, мільйонів простих людей стала реальністю.

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 1991 року, і продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, а також виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статусом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської соціалістичної республіки позачерговою сесією 24 серпня 1991 року урочисто проголосила Акт про незалежність України та створення самостійної української держави – УКРАЇНА.

1 грудня 1991 року в Україні відбувся всенародний референдум, в якому взяло участь 84,18% громадян країни; з них 90,32% підтвердили Акт проголошення незалежності від 24 серпня.

З моменту проголошення державного суверенітету України почався новий етап її історії – етап відродження української нації та держави.